Мовчання Мехер Баби
Коли почалося Мовчання Мехера Баби?
Ви почули достатньо слів,
я наслухався достатньо.
Я дарую те, що маю дати,
не за допомогою слів.
Оголосивши, що він буде дотримуватися мовчання протягом одного року, Мехер Баба ввечері 9 липня 1925 року увійшов до хижі, відомої як «Джопді», у Мехерабаді. Коли він вийшов із хижі наступного ранку, то вже дотримувався мовчання, яке тривало не один рік, а аж до того моменту, як він покинув своє тіло у 1969 році.
Фотографії надані MSI Collection India, копії з www.msicollection.zenfolio.com
Як він спілкувався?
Фотографії надані MSI Collection India, копії з www.msicollection.zenfolio.com
Спочатку він спілкувався, пишучи на дошці або аркушах паперу, але через сімнадцять місяців він перестав писати і почав користуватися алфавітною дошкою. Він так швидко ворушив пальцями по літерах, що тільки ті мандалі (учні), які мали досвід у читанні з дошки, могли встигати за ним і промовляти його слова. У 1954 році він також відмовився від використання алфавітної дошки і почав використовувати унікальну систему жестів рук та міміки, яку він сам розробив. Вона включала, серед іншого:
- алфавіт (на пальцях)
- знаки для різних понять (таких як любов/прощення, свобода, турбота, щастя тощо) та
- жести для певних людей (на основі їх зовнішності, характеристик)
Я ніколи не мовчу. Я говорю вічно. Голос, що лунає в глибині душі, — це мій голос: голос натхнення, інтуїції та провідництва.
Як я можу бути мовчазним? Я не промовляю своїм язиком. Я безперервно промовляю своїм серцем.
Як і у випадку з алфавітною дошкою, за потреби його слова виголошував хтось із його мандалі (учнів). Однак, Мехер Баба був настільки яскравим у своїх мімічних проявах і настільки безпосередньо спілкувався з серцями людей, що існує багато історій про відвідувачів, які проводили час у його товаристві і майже не помічали, що він мовчав. Його сестра Мані сказала: «Баба робив ці жести — з такими прекрасними виразами обличчя… це було красномовніше за будь-які слова, які можна знайти у словнику».
Фото: Wikimedia Commons
Інші, хто зберігали мовчання
Фотографії надані MSI Collection India, копії з www.msicollection.zenfolio.com
Час від часу Баба просив деяких зі своїх найближчих учнів дотримуватися мовчання протягом коротких періодів, що тривали кілька днів. Однак, двоє з найближчих учнів дотримувалися цієї вказівки Баби аж до самої своєї смерті. Це були Густаджі (дотримувався мовчання з 1927 по 1957 рік), якого Баба описував як «мого дорогого старого друга і супутника в мовчанні», та Даулатмай (дотримувалася мовчання з 1933 по 1952 рік), мати, найдорожчої Баби учениці, Мехери.
Чи Мехер Баба порушив своє мовчання?
Коли Я порушу Своє Мовчання, сила Моєї Любові стане всеосяжною, і все живе у творінні пізнає її, відчує та отримає її.
Незважаючи на численні прогнози, що він порушить своє мовчання, Мехер Баба покинув своє фізичне тіло, так і не зробивши цього. Це породило чимало спекуляцій. Дехто вважає, що момент порушення його мовчання ще попереду і що це стане помітним у світовому масштабі. Інші ж вважають, що це відбувається постійно на особистісному рівні, коли Бог пробуджується в серцях людей по всьому світу.
Фотографії надані MSI Collection India, копії з www.msicollection.zenfolio.com
День Мовчання
Фотографії надані MSI Collection India, копії з www.msicollection.zenfolio.com
З нагоди річниці свого мовчання у 1968 році Мехер Баба попросив своїх послідовників дотримуватися мовчання протягом 24 годин — від півночі до півночі за місцевим часом. Цю традицію щороку 10 липня досі дотримуються шанувальники Баби по всьому світу.
Коли Слово моєї Любові прорветься крізь мовчання і заговорить у ваших серцях, відкриваючи вам, ким Я є насправді, ви зрозумієте, що це саме те Справжнє Слово, яке ви завжди так прагнули почути.
